Буде тобі наука

Дана Скаллі з «Секретних матеріалів» стала рольовою моделлю для багатьох жінок у STEM. Її вплив навіть отримав окрему назву – ефект Скаллі. Розбираємося, що він означає, як CSI-ефект та інші образи з медіа впливають на вибір професії і чому представлення жінок у науці важливе.
Епізод начитала співачка, авторка пісень, креаторка SPIVOCHA (Христина Олексюк)
Читати статтю про ефект Скаллі
Підтримати «Куншт»
SPIVÓCHA на YouTube
Слухати трек «Пелюстки»

Ми звикли бачити подвійну спіраль ДНК у підручниках, журналах, рекламі та наукових ілюстраціях. Але навіть там її часто зображають із помилками. Розбираємося, як насправді влаштована ДНК і чому точність її зображення важлива.
Епізод начитав бізнес-аналітик, автор подкасту про осмислені інвестиції «Запали цілі» Роман Кошовський.
Читати статтю про те, чому ми часто бачимо неправильну ДНК
Підтримати Куншт
Читати блог Романа «Креатив. Розвиток. Пошук»
Дивитися випуски подкасту Романа «Запали цілі» на Ютубі.

Слова «любов» у популярних піснях стало майже вдвічі менше, а «ненависть» з’являється дедалі частіше. То чи справді попмузика стає сумнішою? Розповідаємо, що показав аналіз текстів понад 150 тисяч пісень і чому сучасні хіти можуть бути похмурішими за пісні минулого.
Епізод начитав музикант гурту Kalush Orchestra Денис Родін.
Читати статтю про те, чому сучасні хіти стають дедалі сумнішими
Підтримати «Куншт»
Слухати Kalush Orchestra

Росія давно використовує історію як інструмент впливу — від міфу про «один народ» до привласнення історії Київської Русі. Сьогодні ці наративи поширюються не лише через медіа й соцмережі: Росія працює із західними академічними середовищами, Вікіпедією та навіть великими мовними моделями.

Розбираємося, як Росія переконує світ у своїх версіях минулого, як російські наративи потрапляють у відповіді ChatGPT та інших ШІ-моделей і як їм протидіяти.

Епізод начитала докторка філософії, дослідниця Центру міжнародних досліджень Массачусетського інституту технологій, стипендіатка програми Fulbright Галина Падалко.

Читати статтю про те, як Росія конструює псевдоісторію

Переглянути курс УШПС «Історія і політика»

Підтримати «Куншт»

Першими українськими послами ставали не лише кадрові дипломати. Серед них були біологи, медики, фізики, економісти та історики. Як Сергій Комісаренко допоміг отримати для України антарктичну станцію «Фарадей»? Чому фізик Павло Клімкін став міністром закордонних справ? І яку роль науковці відіграли у формуванні міжнародних зв’язків молодої держави? Розповідаємо, як науковий досвід виявився потрібним молодій українській дипломатії.

Начитала епізод кінорежисерка і письменниця Ірина Цілик. 

Читати статтю про роль науковців у перші роки незалежності

Підтримати «Куншт»